заворкотати

заворкотати
і завуркота́ти, -кочу́, -ко́чеш і заворкоті́ти і завуркоті́ти, -очу́, -оти́ш, док.
1) Почати воркотати, вуркотати, воркотіти, вуркотіти (про голубів, горлиць і т. ін.).
2) перен. Ніжно, лагідно заговорити.
3) перен., рідко. Забурчати, замурмотіти, виражаючи невдоволення.
4) рідко. Почати муркотати (про котів).
5) перен., розм. Почати утворювати одноманітний приглушений звук – рокіт (перев. про механізм, мотор і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Поможем написать курсовую

Смотреть что такое "заворкотати" в других словарях:

  • заворкотати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • заворкотіти — див. заворкотати …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»